Перейти до вмісту 
Цікаво 🤔, який відсоток громадян в Україні 🇺🇦 живе від дня, коли вони поп’ють 🍻 пивка чи гірше, міцнішого чогось, до такого самого дня в часовому просторі.
В приступі злості 😡 від дня похмілля, що гірше від дня похмеляння, до того самого в часовому проміжку.
Від стиду 😳 до стиду, який переживаємо за вчорашні посиденьки, то в кращому випадку, що гірше, до шкоди чи злочину, заподіяного під впливом алкоголю.
Від плачу дитини 😢 з проханням не робити так, але ні все поправить сміх, веселість того батька чи матері, які в п’яному гарі пригортають та заспокоюють дитину…
Це все про нас, про наше зіпсуте суспільство нав’язаними стереотипами, що свята без алкоголю не свята… чули таке. Так звісно, та мене це не стосується, в мене все добре, пляшечку для настрою в тісному колі друзів близьких … вип’ємо, потішимо себе, адже так важко працював та чекав того моменту….
Що гірше все підкріплює жахлива ситуація в країні з війною з призовом з безгрошів’ям… Але ні, алкоголь, пивко вже не під магазином чи в пивничці, а вдома, в спокої, далі псує життя українського народу, якоїсь певної частини тих, кого так навчили, що чарка до свята то святе….. 🚫🍻
