До складу тютюну входять багато речовин, включаючи нікотин, що викликають залежність.
Залежність від нікотину викликана нейробіологічною дією. Після затяжки тютюновим димом нікотин за 4 секунди потрапляє в кровообіг, та в мозок – за 7 секунд. За допомогою спеціальних нікотинових рецепторів нікотин впливає на настрій, і на рівні мозку може діяти як релаксант або стимулятор, однак цей перший ефект швидко проходить. Для збереження приємного почуття і щоб уникнути симптомів абстиненції курець змушений приймати чергову дозу нікотину. Серед симптомів нікотинової абстиненції дратівливість, нікотиновий голод, депресія, тривожність, зміни настрою, зниження уважності, порушення сну, підвищений апетит та ін. Симптоми можуть проявлятися протягом кількох годин після останньої сигарети і навіть раніше, все частіше змушуючи залежного курити все більше. Чим більше закріплюється звичка вживати тютюн, тим вище фізіологічна толерантність організму до нікотину.
Курця називають нікотинозалежним, коли він регулярно споживає тютюн, щоб задовольнити свій тютюновий голод і позбутися від неприємного абстинентного синдрому. Так само непомітно, як і нікотинова залежність, формується і психічна, яка ще більше закріплює звичку споживання тютюну. Сьогодні в основному говорять про тютюнової залежності, одночасно маючи на увазі і нікотинову. Міжнародна класифікація хвороб (МКБ-10) відносить регулярне споживання тютюну до синдрому залежності.